Виховна робота

Переглянути вміст рубрики 

"Виховна робота"

Тема. Батьківщина – наша рідна Україна.

Мета: розширювати та поглиблювати знання учнів про рідну Батьківщину, учити їх висловлювати своє ставлення до держави; формувати громадянські уявлення та патріотичні почуття приналежності до української нації; розвивати мислення, пам’ять, уміння осмислювати духовні цінності; виховувати любов до Батьківщини, відповідальність за майбутнє своєї держави.

                                                               Хід заняття

І. Організація класу.

- Доброго дня, діти!

- Зараз уважно подивіться на екран і скажіть про що ми з вами будемо розмовляти сьогодні? ( про Україну) ( відео 1)

- Правильно, сьогодні ми з вами поговоримо про Україну, а тема наша звучить так: «Батьківщина – наша рідна Україна». ( слайд)

ІІ. Основна частина.

- А зараз спробуйте доповнити вірш.

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься (Україна) (слайд )

-         Україна – це отча земля, рідний край, де ти народився. Широкі й чарівні простори, прекрасні села й міста. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас – вийде наша велика держава Україна.

Україна – це наша земля, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими співучими людьми.

Послухайте, як С. Васильченко написав про Україну:

«Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки…

Україна – це розкішний вінок із рути і барвінку, що над ними світять заплакані зорі…» ( слайд)

- Діти зараз уважно прослухайте пісню і скажіть, що це за пісня! ( звучить гімн України )

-         Як і кожна держава світу, Україна має свій герб, прапор, гімн. ( слайд )

-         Гімн – це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова, які виражають найсердечніше думки і прагнення нашого народу. Їхній автор – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу не проходять без урочистого виконання нашого прекрасного Гімну.

-         Ось послухайте вірш про Гімн:

Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують всі – і друзі, й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги. 

                                         Н. Поклад

-         Ось, гляньте на малюнок, що це таке? (cлайд)

-         З яких кольорів складається прапор?

-         Молодці! Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольорі ці мають ще інше значення «мир» і «багатство», бо наш народ є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.

-         Скажіть, а це що таке? (слайд)

-         Так, це герб. Наш народ має герб – тризуб. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу.

Герб

Наш герб – тризуб, це воля, сила,

Наш герб – тризуб! Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

-         Якою мовою ми розмовляємо?

-         Про які мови ви ще чули?

-         А яка мова вам найзрозуміліша?

-         Чому?

-         Так, діти. Українська мова – наша рідна мова. Цією мовою розмовляєте ви, ваші батьки, бабусі, дідусі.

-         Яка ж вона – мова українська?

- Назвіть міста України, які ви знаєте.

- А як називається головне місто України – це столиця України?

- Послухайте легенду про заснування  Києва. ( cлайд)

Заснування Києва

Відбувалося це дуже давно, коли святі апостоли порозходилися до різних країв провідувати Христову віру.

У ті давні часи опинився біля могутнього Дніпра святий апостол Андрій зі своїми учнями. Він став на березі річки і промовив:

- Чи бачите ви ці гори? На цих горах величезне місто стане, і буде в нім багато церков.

І вийшли на гори, благословив їх, поставив хрест і помолився Богові.

Минуло багато років. І прийшли в ці краї брати Кий, Щек та Хорив і їх сестра Либідь.

І тут, на горах над Дніпром, заснували вони велике місто й назвали ім’ям найстаршого брата – Київ.

Здавна, коли люди не знали заліза та міді, а робили собі списи та сокири з каменю, жили не в хатах, а в печерах, у цих краях жило багато людей. І передусім тому, що тут сходилися дві великі ріки: Дніпро та Дністер. Над рікою легше було прогодуватися чи рибою чи звіриною. Рікою люди пересувалися куди треба – сухих доріг тоді було небагато, і ними їздити було нелегко й небезпечно. Тому під Києвом виникали найбільші оселі, жило більше багатих людей, торгівельних: сюди частіше приїздили купці з чужих країв з усяким товаром.

З-поміж усіх українських міст Київ був найбільшим і найславетнішим. І сьогодні Київ залишається найбільшим містом – столицею нашої держави – України.

- Яке місто столиця України?

- Хто заснував Київ?

Або

- А зараз прослухайте вірш про нашу столицю!

КИЇВ
Наш Київ розіслався 
На горах над Дніпром, 
Садами заквітчався, 
Мов дівчина вінком. 
Його побудували 
Брати, батьки, діди. 
І славно захищали 
Від лютої біди...
М. Рильський

Київ - столиця України.

Дніпро широкий, пісня солов'їна,

Рідний Київ - серце України,      

Наша слава, гордість і краса.

                                  Іван Нехода.

- Діти, а як ви гадаєте що є народними символами України?

- Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців, наприклад, клен, у росіян — берізка, а в нас — верба, тополя, калина. (слайди)

Українське прислів’я повчає: «Без верби, то­полі і калини — нема України». З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.

Калину завжди любили, її порівнювали з гарною дівчиною. Калину садили скрізь: по берегах річок, на могилах, під вікнами біленьких хат та біля розмальованих криниць; кетягами червоних ягід прикрашали весільні короваї і вплітали їх у вінок, ними лікували застуду та варили варення. А навесні в калинових кущах співали, не втихаючи, солов’ї. Навесні калина приваблювала своїми квіточками-віночками, а восени — червоними ягодами, що палахкотіли ясним вогнем у променях осіннього сонечка. ( слайд)

Дуже часто струнких дівчаток порівнювали з тополею. Опоетизував її народ у своїх легендах і піснях.( слайд )

Верба — журливе дерево, що низько схиляється до води. Воно схоже на долю нашого народу, територію якого часто завойовували загарбники, а народ змушений був терпіти і схиляти голову, не маючи сили відразу вигнати завойовників. І хоч народ наш терплячий, але він гордий і завжди, рано чи пізно, знаходив силу, щоб випрямити спину і підняти голову, щоб стати вільним і незалежним.( слайд )

- Про які символи ви дізналися?

 - А зараз прослухайте пісню (відео 2) і скажіть про що вона?

ІІІ. Заключна частина

-    Давайте спробуємо доповнити вірш, вставляючи останнє слово: (слайд)

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!       

                                М.Познанська

-  Закiнчити наше заннятя  я хочу словами поета  Володимира  Сосюри:

Любiть Україну, як сонце любiть,

Як вiтер, i трави, i води.

В годину щасливу i в радостi мить,

Любiть у годину негоди.

Любiть Україну у снi й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її, вiчно живу i нову,

І мову її солов’їну.